Вік червоних мурах. Тетяна П'янкова

Навесні 33-го голод у Мачухах досягає апофеозу. Перше канібальство, самосуди, психічні розлади на фоні недоїдання. Село деградує. Люди, доведені до відчаю, втрачають людську подобу, вони готові їсти все, аби вижити. І ось дві не знайомі між собою жінки, дві жертви свого часу, дві протилежні сторони великої темряви, що ім’я їй голод, опиняються на відстані простягнутої руки… Молоденька Явдоха, зрячість на рівні безуму, – і Соля, свята сліпота. Одну голод убиває – іншу рятує. Одній обіцяє вічну ніч – іншій дає надію на щасливе відродження. І вони ще не знають, що йдуть одна одній назустріч. Йдуть, аби нарешті обійнятися і збудувати крихкий міст понад ненаситним мурашником своїх мучителів… ЧОМУ  ЦЯ КНИЖКА Глибокий психологічний роман про одну з найскладніших сторінок української історії – Голодомор 1933 року. Тонко показано різні людські долі на тлі трагедії – долі і жертв, і катів. Роман здобув третю премію конкурсу «Коронація слова» 2021 року. ПРО АВТОРКУ Таня П’янкова народилася на Івано-Франківщині. Поетеса, прозаїк. Авторка трьох поетичних збірок, романів «Кролівна», «Сонце в подолку» і «Чужі гріхи». Співзасновниця та креативна директорка Літературної агенції «Зілля»; організаторка фестивалів, креативних літературно-мистецьких заходів, перформенсів, театралізованих літературних читань. Разом із поетом Василем Кузаном заснувала «Серію яскравої літератури», в якій вже видано альманах жіночої поезії «М'ята» і альманах чоловічої поезії «Імбир». Займається розписом акрилом на тканині, створила колекцію авторських вінків, колекціонує автентичні ляльки.